This website works best with JavaScript enabled

23-25 липня ц. р. у Львові відбулася Всеукраїнська конференція на тему: «Дотримання в Україні чинного законодавства та нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту людей з інвалідністю відповідно до Конвенції ООН про права інвалідів». Її організаторами виступили Всеукраїнська організація інвалідів «Союз організацій інвалідів України» та Львівська обласна асоціація інвалідів ВОІ СОІУ при сприянні Міністерства соціальної політики.

Метою конференції є: привернення уваги суспільства (органів влади, громадських організацій інвалідів та широких кіл громадськості) до проблем інвалідів, вироблення спільних пропозицій по реалізації заходів з дотримання в Україні чинного законодавства та нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту людей з інвалідністю відповідно до Конвенції ООН про права інвалідів, внесення змін до діючих та підготовка нових законодавчих актів.

У конференції взяли участь представники: Кабінету Міністрів, Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції, Державної служби з питань інвалідів і ветеранів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Урядового уповноваженого з прав інвалідів, Фонду соціального захисту інвалідів, Міжнародної правозахисної організації «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України», Генеральної прокуратури України, керівництво Львівської облдержадміністрації, обласної ради, керівники департаментів і відомств ОДА, керівники регіональних осередків ВОІ «Союз організацій інвалідів України» та представники громадських організацій інвалідів Львівської області, широкі кола громадськості, представники засобів масової інформації України.

Конференцію відкрив перший заступник голови ВОІ «Союз організацій інвалідів України» Леонід Тарасенко.

Учасників конференції привітали: перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Богдан Матолич, голова бюджетної комісії обласної ради Ярослав Качмарик, голова ВОІ «Союз організацій інвалідів України» Василь Назаренко.

З доповіддю «Дотримання в Україні чинного законодавства та нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту людей з інвалідністю відповідно до Конвенції ООН про права інвалідів» виступив перший заступник голови ВОІ «Союз організацій інвалідів України» Леонід Тарасенко. Виступили лідери інвалідного руху України: голова Львівського обласного відділення фонду «Реабілітація інвалідів» Ярослав Грибальський, голова Донецької обласної організації ВОІ СОІУ Надія Поламарчук, голова Тернопільської обласної організації ВОІ СОІУ Михайло Костів, голова Севастопольської міської організації ВОІ СОІУ Ірина Петриченко, голова Сокальської районної асоціації інвалідів ЛОАІ ВОІ СОІУ Оксана Кононова.

Про запобігання порушенням та захист прав і свобод громадян з інвалідністю в Україні, проголошених Конституцією України, законами України та Конвенцією ООН про права інвалідів говорив заступник керівника департаменту – начальник управління з питань дотримання соціальних прав секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Володимир Фоменко, «Забезпечення дотримання Україною прав і законних інтересів інвалідів та виконання взятих міжнародних зобов'язань в цій сфері» - представник Урядового уповноваженого з прав інвалідів Світлана Корнієнко. Про прокурорський нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів України щодо соціального та правового захисту і реабілітації інвалідів розповіла прокурор відділу захисту конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Львівської області Олександра Закусова, про деякі проблеми дотримання в Україні чинного законодавства та нормативних документів щодо соціального і правового захисту людей з інвалідністю – голова Міжнародної правозахисної організації «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України» Едуард Багіров, про роботу органів юстиції щодо вдосконалення законодавства та нормативно-правових актів відповідно до Конвенції ООН про права інвалідів заступник начальника головного управління юстиції у Львівській області Богдан Юськів, про діяльність Фонду соціального захисту інвалідів щодо забезпечення інвалідам права на соціальну, трудову, професійну реабілітацію та залучення до суспільно-корисної діяльності – директор Львівського обласного відділення ФСЗІ Галина Мисаковець, про роботу Державної служби з питань інвалідів і ветеранів України з питань соціального і правового захисту людей з інвалідністю – начальник відділу методичного забезпечення та зв’язків з громадськими організаціями даної Державної служби Любов Алімова.

Темою зустрічі учасників конференції з керівництвом Львівської облдержадміністрації та обласної ради були питання співпраці органів державної влади Львівщини з громадськими організаціями інвалідів по забезпеченню чинного законодавства, нормативно-правових актів щодо людей з інвалідністю та реалізації обласної комплексної програми соціальної підтримки та реабілітації інвалідів на 2011-2014 роки.

Голова Львівської облдержадміністрації Віктор Шемчук і голова бюджетної комісії обласної ради Ярослав Качмарик розповіли про роботу, яка здійснюється в області щодо правового і соціального захисту, а також про її перспективи. Голова ВОІ СОІУ Василь Назаренко, його перший заступник, голова ЛОАІ ВОІ СОІУ Леонід Тарасенко, голови обласних організацій ВОІ СОІУ Донецької – Надія Поламарчук, Тернопільської – Михайло Костів, Чернівецької – Микола Рошко, Хмельницького обласного товариства – Анатолій Савчук, Севастопольської міської – Ірина Петриченко, виконавчий директор Житомирської обласної організації ВОІ СОІУ Валентина Безпрозванна, голова обласного відділення фонду «Реабілітація інвалідів» Ярослав Грибальський внесли пропозиції щодо співпраці органів місцевої влади і громадських організацій інвалідів. Віктор Шемчук відповів на запитання учасників конференції.

Учасники конференції ознайомилися з роботою Сколівської районної асоціації інвалідів ЛОАІ щодо вирішення питань соціального і правового забезпечення людей, які проживають у гірських районах, Міжрегіонального центру соціально-трудової професійної і медичної реабілітації інвалідів.

Підведено підсумки роботи Всеукраїнської конференції. На конференції прийнято протокольну резолюцію.

Резолюція

Всеукраїнської  конференції на тему: «Дотримання в Україні чинного законодавства та нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту людей з інвалідністю відповідно до Конвенції ООН про права інвалідів»

25 липня 2013р. м. Львів

Обговоривши стан дотримання в Україні чинного законодавства та нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту людей з інвалідністю відповідно до Конвенції ООН про права інвалідів, учасники конференції відзначають, що державні органи влади лише розпочали роботу  по вивченню в Україні ситуації з дотриманням чинного законодавства стосовно інвалідів та відповідність його міжнародним стандартам. В цьому напрямку прийнято низку законодавчих актів, Державна цільова програма «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року, розробляється «Концепція Державної підтримки та забезпечення всебічного розвитку осіб з особливими потребами» тощо. Конкретні наміри є в удосконаленні існуючої системи правового захисту людей з інвалідністю.

Натомість моніторинг, здійснений громадськими організаціями інвалідів, опитування серед інвалідів свідчить про те, що в сьогоднішній політиці держави щодо захисту прав людей з інвалідністю відсутній  комплексний підхід по створенню умов для подолання їх незахищеності  в питаннях доступності до сфери життєдіяльності, медичного обслуговування,  освіти,  зайнятості та ставленні до них суспільства як до повноцінних його членів.

Головний напрямок, в якому продовжує розвиватись національне законодавство, це надання адресної матеріальної допомоги,  забезпечення спеціальними технічними засобами, надання пільг та гуманітарної допомоги тощо. Щодо захисту прав людей з інвалідністю, гарантованих Конвенцією ООН про права інвалідів, то механізми їх реалізації  в законодавстві України фактично не відображені. Прийнята Державна цільова програма «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року не в повній мірі відповідає вимогам Конвенції про права інвалідів.

Чинне українське законодавство з проблем інвалідів не базується на принципах прав людини або ж не акцентує на них увагу. В  законодавчих і нормативних актах України обов’язки держави щодо дотримання прав людей з інвалідністю теж викладені дуже нечітко.

Хоча чинне законодавство України декларує забезпечення участі людей з інвалідністю в житті суспільства, на практиці у більшості випадків об’єкти інфраструктури громадського користування соціальної сфери, транспортні засоби і навіть будинки, в яких проживають люди з важкими фізичними вадами, не облаштовані під потреби людей з інвалідністю і нерідко є недоступними для них. 

Незважаючи на те, що в чинному законодавстві передбачені статті щодо охорони здоров’я людей з обмеженими фізичними можливостями, вони не підкріплені механізмами їх втілення на практиці та не містять жодних фінансових гарантій. Заклади охорони здоров’я і аптеки в більшості своїй є архітектурно та інформаційно недоступними.

Інваліди практично не забезпечуються лікарськими засобами на безоплатних та пільгових умовах, водночас законодавчо закріплений перелік таких виробів потребує розширення.

В зв’язку з обмеженим фінансуванням залишається проблемним питання забезпечення інвалідів безоплатним санаторно-курортним лікуванням. В 2012 році з 158858 потребуючих санаторно-курортного лікування, забезпечено лише 7,4 відсотків. В той же час розмір грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки на 2012 рік становив від 160 до 320 гривень при вартості путівки біля 4 тисяч гривень. Отримали таку компенсацію лише біля 20% інвалідів, які потребували санаторно-курортного лікування.

В зв’язку з цим до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» необхідно внести відповідні зміни щодо поліпшення медичного обслуговування людей з інвалідністю, зокрема окремий розділ «Медичне забезпечення інвалідів».

На сьогодні в Україні не існує державної стратегії щодо забезпечення прав жінок з інвалідністю згідно зі стандартами Конвенції про права інвалідів. Жінки з інвалідністю зазнають дискримінації  на підставі інвалідності і статі. А в Державній цільовій програмі «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року не передбачено жодних дій щодо реалізації ст. 6 (Жінки – інваліди) Конвенції ООН про права інвалідів.

Закони та більшість підзаконних актів, програм заходів з питань транспортного забезпечення не враховують потреб людей з інвалідністю. Незадовільним залишається забезпечення інвалідів спецавтотранспортом. На сьогодні понад 81 тисяча інвалідів перебувають на черзі для забезпечення автотранспортом, на закупівлю якого необхідно понад 5,3 млрд грн., проте на 2012 рік було передбачено 108,48 млн грн., що становить 2,2% від потреби. В 2012 році видано інвалідам всього біля 1800 автомобілів за рахунок коштів з бюджету та інших джерел.

Хоч  ще з 2005 року існує Закон  України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», якісних засобів для його реалізації  до сьогодні немає, особливо це стосується сільських районів і малих міст.

Недостатньо, а в окремих випадках незадовільно виконується Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» щодо забезпечення прав інвалідів на працевлаштування (ст.ст. 18-20). Трудовою діяльністю станом на перший квартал 2013 року займаються лише 26% інвалідів. Роботодавці активно не бажають брати фахівців з інвалідністю, не мають спеціально обладнаних робочих місць, соціального супроводу тощо.

Право людей з інвалідністю на освіту порушується існуванням особливого списку медичних протипоказань  щодо їх вступу до вищих навчальних закладів. Самі ВУЗи у більшості випадків є не обладнані спеціальною інфраструктурою для студентів цієї категорії. Неякісний розвиток інклюзивної освіти призводить до того, що молодь з обмеженими фізичними можливостями не може конкурувати з іншими абітурієнтами при вступі до вищих навчальних закладів, а пізніше бути конкурентоздатною на ринку праці.

Незважаючи на те, що можливість влаштуватись на роботу в людей з інвалідністю дуже обмежена, їх прожитковий мінімум у державному бюджеті визначений меншим, ніж у решти населення, хоч ця категорія людей часто потребує додаткового щоденного лікування, спеціального харчування, обладнання та інше.

Люди з інвалідністю не мають рівного з іншими громадянами доступу до правосуддя. У відповідності до Конвенції ООН про права інвалідів, не внесено змін до Цивільно-процесуального кодексу, кодексу про адміністративне судочинство, законів України «Про прокуратуру», «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», «Про безоплатну правову допомогу». Новий Кримінально-процесуальний кодекс України також не передбачає поліпшення правового захисту людей з інвалідністю відповідно до вимог Конвенції про права інвалідів.

Рівний доступ осіб з інвалідністю до інформації не забезпечений ні законодавчо, ні фінансово. Просвітницькі та інші програми для людей з інвалідністю на державному рівні фактично відсутні. На сьогодні в Україні виходять у світ лише шість Всеукраїнських газет («Благовіст», «Берег надежды», «Сила Духу» «Промінь», «Наше життя», «Без бар’єрів»), які засновані громадськими організаціями інвалідів.

Разом з тим, ці видання не мають з боку держави належної як фінансової, так і організаційної підтримки. На державному рівні є лише дві телепрограми для інвалідів – «Життя на рівних» (Перший Національний) та «Подаруй надію» (ТРК Львів), а також одна - громадської організації інвалідів - «Береги надії» (Львівська обласна асоціація інвалідів ВОІ СОІУ).

Потребують радикального вирішення питання, пов’язані з обмеженням фінансування соціальних програм підтримки інвалідів.

Спостерігається безсистемність в розробці проектів законодавчих та нормативно-правових актів стосовно людей з інвалідністю та їх громадських організацій. Окремі з них є взагалі дискримінаційними щодо інвалідів та їх громадських організацій. Зокрема, проект Постанови  Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об’єднань для забезпечення виконання (реалізації) програм і заходів у сфері соціального захисту на 2014 рік», оскільки цією Постановою знищуються засади соціальної спрямованості політики держави щодо людей з інвалідністю, соціальної справедливості щодо розподілу державної допомоги громадським організаціям інвалідів, закріплених Конституцією України (ст.24), Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (ст.12, 13), Законом України «Про громадські об’єднання» (ст. 23), Конвенцією ООН про права інвалідів (ст. 3,19, 28, 29, 33 п.3, 44).

Дискримінаційний характер щодо громадських організацій має низка статей Закону України «Про громадські об’єднання», прийнятий Верховною Радою України 22 березня 2012 року (№ 4572 -VI).

Відповідно до цього закону місцеві осередки Всеукраїнських громадських організацій (ст. 13,19. Прикінцеві положення. Розділ V, пункти77,8)опереформовуються у відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. В такий спосіб ліквідуються понад 70 тисяч громадських організацій – юридичних осіб, що є грубим порушенням Конституції України, інших законодавчих документів України та міжнародних правових актів стосовно забезпечення прав людини. 

На сьогодні потребує посилення державна підтримка громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

Разом з тим з боку окремих державних структур чиняться дії, які не тільки не сприяють підтримці громадських організацій інвалідів та їх підприємств, а навпаки до зриву реалізації відповідних соціальних проектів, а також доведення підприємств до банкрутства.

Йдеться про грубе порушення Державною казначейською службою чинного законодавства по відношенню до підприємств громадських організацій інвалідів, зокрема колективного підприємства «Центр - Комплекс» Львівської обласної асоціації інвалідів ВОІ СОІУ  та підприємства «Спецбуд - УТОГ» Львівської обласної організації УТОГ, територіальні управління якої довгий час не перераховують кошти в сумі 3 млн 593 тис. грн. на оснащення та техпереоснащення з метою створення 40 нових робочих місць для інвалідів.

За результатами проведеного всеукраїнського моніторингу серед людей з інвалідністю щодо дотримання чинного законодавства і нормативно-правових актів в Україні жоден з опитуваних не оцінив як задовільно, 74,2 відсотки оцінили незадовільно, а 25,8 відсотків визначили, що важко однозначно відповісти на це запитання. Одночасно 73,5 відсотків опитуваних визначили чинне законодавство України таким, що не відповідає Конвенції ООН про права інвалідів та не забезпечує життєдіяльності людей з інвалідністю, а 26,5 відсотків таких, що забезпечує частково. Учасники Всеукраїнської конференції наголосили на повільній роботі щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства та нормативно-правових актів у відповідності до вимог Конвенції ООН про права інвалідів, в тому числі повільному виконанні Державної цільової програми «Національний план дій з реалізації Конвенції ООН про права інвалідів» на період до 2020 року. Більшість із запланованих у 2012 році нормативно-правових актів, які підлягали удосконаленню згідно  з Національним планом дій, не реалізовано.

Учасники Всеукраїнської конференції одностайні в необхідності прийняття Закону України «Про статус інвалідів в Україні», який мав би пряму дію і відповідав Конвенції ООН про права інвалідів.

Відзначалось також, що громадські організації інвалідів недостатньо залучаються як на центральному, так і регіональному рівнях до розробки відповідних проектів законодавчих та нормативно-правових актів, програм, заходів тощо з питань, які стосуються людей з інвалідністю.

Учасники Всеукраїнської конференції зазначили, що тільки спільними зусиллями органів державної влади та громадських організацій інвалідів  можна реалізувати в Україні права людей з інвалідністю відповідно до міжнародних стандартів. 

Виходячи з наведеного,  учасники конференції пропонують:

1. Президенту України взяти під особистий контроль:

1.1. Прискорення затвердження Концепції державної підтримки та забезпечення всебічного розвитку осіб з особливими потребами з врахуванням пропозицій громадських організацій інвалідів.

1.2. Ухвалення всіх належних законодавчих та нормативно-правових актів в Україні для забезпечення  інвалідам прав, визначених Конвенцією  ООН про права інвалідів.

1.3. Забезпечення виконання Державної цільової програми «Національного плану дій з реалізації Конвенції ООН про права інвалідів» на період до 2020 року  та чинного законодавства України щодо людей з інвалідністю .

1.4. Виконання  чинного законодавства з питань захисту прав людей з інвалідністю, в тому числі по доступу до інформації.

1.5. Недопущення прийняття Верховною Радою України законодавчих, а Кабінетом Міністрів України  нормативно–правових актів, які суперечать нормам Конвенції ООН про права інвалідів і ст. 22 Конституції України.

2.  Верховній Раді України:

2.1. Прийняти Закон України «Про статус інвалідів в Україні» відповідно до Конвенції ООН про права інвалідів, з врахуванням пропозицій громадських організацій інвалідів.

2.2. Розробити та прийняти зміни до законодавства з метою приведення його у відповідність до вимог Конвенції ООН про права інвалідів, визначивши та закріпивши ними практичні механізми реалізації основних міжнародних стандартів в сфері захисту прав людей з інвалідністю.

2.3. Внести зміни до чинного законодавства  України згідно із зобов’язаннями держави  по ст.29 Конвенції про права інвалідів з метою усунення дискримінації, законодавчо закріпивши створення умов, коли люди з інвалідністю зможуть повною мірою брати участь в політичному та суспільному житті.

2.4. Внести зміни до чинного законодавства України з питань гендерної рівності  з метою врахування потреб осіб з інвалідністю.

2.5.  Внести зміни та доповнення  до закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», передбачивши в ньому окремий розділ «Медичне забезпечення інвалідів».

2.6. З метою забезпечення людям з інвалідністю ефективного доступу до медичних послуг, прискорити прийняття закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

2.7. Прискорити прийняття загальнодержавної програми «Здоров’я – 2020: Український вимір».

2.8. З метою забезпечення виконання ст.22 Конституції України прискорити внесення змін до Закону України «Про громадські об’єднання», з врахуванням пропозицій громадських організацій щодо збереження за місцевими (регіональними) організаціями Всеукраїнських об’єднань статусу юридичних осіб.

2.9. Затверджувати  законодавчі акти стосовно людей з інвалідністю лише після обов’язкового обговорення з громадськими організаціями інвалідів та  отримання позитивної експертної оцінки від них.

2.10. Внести зміни у всі чинні закони стосовно людей з інвалідністю щодо підвищення рівня відповідальності за невиконання.

2.11. У відповідності до Конвенції ООН про права інвалідів, внести зміни до Цивільно-процесуального кодексу України, Кодексу про адміністративне судочинство в Україні, законів України «Про прокуратуру», «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», «Про безоплатну правову допомогу».  

3. Запропонувати Кабінету Міністрів України:

3.1.Затверджену Президентом України Концепцію державної підтримки та забезпечення всебічного розвитку людей з інвалідністю конкретизувати чіткими механізмами виконання органами державної влади.

3.2. Внести зміни до Державної цільової програми «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року з врахуванням пропозицій громадських організацій інвалідів.

3.3. Не допускати прийняття постанов та інших нормативно–правових актів, які шкодять засадам соціальної спрямованості політики нашої держави щодо людей з інвалідністю та без погодження з громадськими організаціями інвалідів.

3.4. Не допустити прийняття постанови Кабінету Міністрів України  «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об’єднань для забезпечення виконання (реалізації) програм і заходів у сфері соціального захисту» на 2014 рік без відповідного погодження та експертизи громадських організацій інвалідів.

3.5. Підготувати і затвердити нормативно-правову базу на виконання чинного законодавства України, яка б забезпечувала рівні можливості для людей з інвалідністю щодо реалізації рівних з іншими громадянами прав.

3.6. Запровадити систему міжвідомчого підходу і відповідальності за реалізацію в Україні Конвенції ООН про права інвалідів.

3.7. Розробити і контролювати впровадження просвітницьких програм «Люди з інвалідністю і суспільство», запровадивши для цих людей та їх сімей  безкоштовну методичну і правову допомогу .

3.8.Внести доповнення до відповідних законодавчих актів щодо забезпечення державної підтримки засобів масової інформації громадських організацій інвалідів, прийнявши відповідну постанову Кабінету Міністрів України.

3.9. Внести доповнення до відповідних законодавчих актів щодо заохочення засобів масової інформації, в тому числі тих, що надають інформацію через Інтернет до перетворення своїх послуг на доступні для людей з  інвалідністю.

3.10. Впровадити і забезпечити дієвість системи погодження з громадськими організаціями інвалідів нормативно-правових, адміністративних та інших заходів для забезпечення прав людям з інвалідністю  відповідно до Конвенції ООН про права інвалідів.

3.11. Прийняти Державну програму підтримки громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

3.12. Прийняти Державну програму правової та соціальної підтримки людей з інвалідністю сільської місцевості.

4. Зажадати від Державної казначейської служби України забезпечити безумовне проведення фінансових операцій відповідними територіальними управліннями по розрахунках з громадськими організаціями інвалідів та їх підприємствами.

5. Органам місцевого самоврядування і виконавчої влади всіх рівнів посилити роботу по забезпеченню виконання Конвенції ООН «Про права інвалідів» та Указу Президента України «Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем  осіб з обмеженими можливостями», для цього:

5.1. Затвердити комплексні програми по реалізації на своїх територіях Конвенції ООН про права інвалідів та із залученням громадських організацій інвалідів,  проводити щорічні моніторинги запланованих завдань.

5.2.Проводити постійну роботу з працівниками своїх служб по питаннях усвідомлення ними безумовного виконання норм Конвенції про права інвалідів та по доведенню завдань щодо  неухильного  виконання заходів прийнятих комплексних програм.

5.3.Підвищити ефективність роботи по належному інформуванню громадськості та проведенні роз’яснювальної роботи щодо необхідності забезпечення вимог Конвенції  ООН про права інвалідів,  а також  важливості її впровадження.

5.4. Надавати підтримку громадським організаціям інвалідів у використанні новітніх технологій, в тому числі Інтернет.

5.5 Разом із засобами масової інформації забезпечити людям з інвалідністю право на свободу волевиявлення (в тому числі на виборах), надаючи інформацію, призначену для широкого загалу з використанням технологій, що враховують різні форми інвалідності.

5.6. Забезпечити інвалідам право в офіційних стосунках: органах виконавчої та судової влади тощо використовувати мову жестів, абетку Брайля, інших альтернативних способів  спілкування за вибором людей з інвалідністю.

5.7. Проводити політику не перешкоджання, а підтримки в роботі громадських організацій інвалідів.

5.8. Забезпечити неухильне виконання законодавчих і нормативних актів щодо забезпечення прав людей з інвалідністю, запровадивши передбачену законодавством систему покарань за здійснені порушення.

6. Громадським організаціям інвалідів України брати активну участь в питаннях реалізації вимог Конвенції ООН щодо забезпечення прав інвалідів, для цього:

6.1. Щороку розглядати питання реалізації вимог Конвенції ООН про права інвалідів та виконання  Комплексних програм соціальної підтримки та реабілітації інвалідів  на спільних засіданнях своїх колегіальних органів з представниками влади, громадських слуханнях тощо.

6.2.Інформацію про випадки невиконання виконавчою владою всіх рівнів заходів Комплексних програм соціальної підтримки і реабілітації інвалідів своїх регіонів  та факти порушення прав інвалідів в регіоні подавати головам  обласних рад  та облдержадміністрацій для відповідного реагування.  

6.3. Всі питання стосовно виконання Конвенції ООН про права інвалідів та обласних, районних і міських  Комплексних програм соціальної підтримки та реабілітації інвалідів висвітлювати в газетах «Благовіст», «Берег надєжды»,   «Сила духу»,  телепередачах для інвалідів та інших засобах масової інформації.

6.4. Рекомендувати Всеукраїнським організаціям інвалідів, їх регіональним та місцевим осередкам щорічно здійснювати моніторинг реалізації в Україні чинного законодавства, державних та регіональних програм щодо стану соціального і правового захисту людей з інвалідністю та узагальнені матеріали подавати до Кабінету Міністрів України, в інші державні структури.

6.5.Змінити споживацьке ставлення до вирішення проблеми соціального і правового захисту прав людей з інвалідністю та проблеми реабілітації на активну життєву позицію людини з інвалідністю – повноправного члена суспільства.

6.6. Зважаючи на механізми реформування системи соціальних послуг, які впроваджує держава та значне коригування законодавчої та нормативно-правової бази, рекомендувати керівництву Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» спільно з іншими громадськими організаціями інвалідів створити експертну раду.

6.7. Про створення експертної ради з питань реформування системи соціальних послуг та моніторингу дотримання Конвенції ООН про права інвалідів повідомити усі державні та місцеві органи влади, з вимогою включення представників експертної ради в робочі групи, які займаються розробкою змін до законодавчої та нормативно-правової бази та безпосередньо впровадженням новацій у сферу соціальних послуг щодо відповідної категорії населення.

6.8. Запропонувати органам влади різних рівнів надавати проекти змін до законодавчої та нормативно-правової бази щодо людей з інвалідністю на громадську експертизу зазначеної експертної ради ВОІ СОІУ.

7. Генеральній прокуратурі України:

7.1. Посилити прокурорський нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів щодо правового та соціального захисту людей з інвалідністю з боку Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади та органів самоврядування, інших державних структур, а також підприємств, установ, організацій тощо.

8. Міністерству юстиції України:

8.1. При розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства щодо людей з інвалідністю виходити з вимог Конвенції ООН про права інвалідів та пропозицій громадських організацій інвалідів.

8.2. При здійсненні правової експертизи проектів законів, інших законодавчих актів та нормативно-правових документів, які стосуються людей з інвалідністю та їх громадських об’єднань, враховувати пропозиції громадських організацій інвалідів.

9.  Урядовому уповноваженому з прав інвалідів Журавку О.В.:

9.1. У відповідності до Положення про Урядового уповноваженого з прав інвалідів, вжити конкретні заходи по усуненню порушень прав і законних інтересів інвалідів, висловлених учасниками Всеукраїнської конференції та в прийнятій резолюції.

9.2. При підготовці пропозицій щодо дотримання прав і законних інтересів інвалідів врахувати пропозиції громадських організацій інвалідів.

9.3. Посилити взаємодію з громадськими організаціями інвалідів та запровадити посади представників Урядового уповноваженого з прав інвалідів в регіонах України.

10. Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини

Лутковській В.В.:

10.1. Виходячи з своїх повноважень, вжити заходи по усуненню порушень прав людей з інвалідністю, які відзначені учасниками Всеукраїнської конференції та в резолюції конференції.

10.2. Посилити взаємодію з громадськими організаціями інвалідів із запровадженням (на громадських засадах) представників від громадських об’єднань при  Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, а також при відповідних представництвах в регіонах.      

11. Організаційному комітету по проведенню Всеукраїнської конференції:

11.1. Проаналізувати всі пропозиції та заяви, які надійшли на адресу конференції від інвалідів та їх громадських організацій та з відповідними висновками скерувати до відповідних державних та інших органів.

11.2. Узагальнити пропозиції, висловлені учасниками Всеукраїнської конференції і відзначені в даній резолюції та підготувати звернення у державні структури для відповідного реагування.

Резолюція ухвалена одноголосно.

Голова Всеукраїнської організації

інвалідів «Союз організацій інвалідів України»                  Василь Назаренко

 

 

 

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #f_syc9 #eef12086 #150714100123