Традиційно спартакіади інвалідів на Львівщині стали справжнім святом для їхніх учасників. Змагаючись у різних видах, спортсмени відкривають у собі спортивні таланти, а спілкуючись між собою, знаходять нових друзів, однодумців, близьких по духу людей. Тут панує атмосфера щирості та рівності, тож недаремно гасло спартакіади - «Ми створюємо світ гармонії». Окрім змагань, охочі мають змогу проявити свої таланти на творчому вечорі, проведеному в рамках спартакіади.

Відкриття спартакіади, як завжди, було урочистим. Так, були запрошені професійні спортсмени – гордість паралімпійського руху України – члени збірної нашої країни: з легкої атлетики – Роман Павлик, з плавання – Антон і Марина Стабровські, з фехтування на візках – Антон Дацко, Андрій Демчук і Наталя Морквич. Усі вони успішно виступили на цьогорічних міжнародних стартах. На днях повернулася з Китаю, де брала участь у Чемпіонаті світу з пауерліфтингу та жиму штанги лежачи серед спортсменів з вадами зору, Уляна Ціздин, яка виборола дві золоті і срібну нагороди. До слова, Уляна постійна учасниця спартакіад інвалідів, яка й цьогоріч не зрадила традиції.

Оголосив про відкриття змагань Вадим Магрілов, начальник Львівського обласного центру «Інваспорт», після чого представив гостей, які приїхали привітати учасників спартакіади.

«На таких людях, як ви, тримається світ, – зауважив під час вступного слова Вадим Гураль, заступник голови – керівник апарату Львівської ОДА. – Бо такого сильного духу, як є у вас, немає більше ні в кого. Передайте його людям молодшим та слабшим за вас. І показуйте, що інвалід – це не та людина, що має вади, а та людина, яка не намагається, не осягає, не мріє, не добивається».

Леонід Тарасенко, голова Львівської обласної асоціації інвалідів, у своєму виступі зауважив, що Львівщина може гордитися високим рівнем проведення спартакіад інвалідів. Адже на перших таких змаганнях було всього 25 учасників. Водночас є чимало проблем у розвитку масового спорту загалом в Україні. «Для того, щоб спорт розвивався масово, - сказав Леонід Тарасенко, - необхідно мати відповідні структури, які б сприяли розвитку інвалідного спорту на місцях, зокрема, йдеться про створення відділів обласного центру «Інваспорт» в кожному районі і в кожному місті. Інша проблема – це виділення для спортивної реабілітації, розвитку спорту відповідного безкоштовного обладнання та спортивних приміщень».

Звернулася до присутніх також Ганна Костюк, депутат Львівської обласної ради. Вона наголосила: «Дуже добре, що ви знаходите можливість покращити своє життя. Адже спорт є однією з можливостей самореалізуватися та знайти хороших друзів».

Разом з тим Антон Дацко, майстер спорту України міжнародного класу з фехтування на візках, закликав учасників спартакіади не зупинятися у своїх спортивних досягненнях.

Вітальні слова також лунали з уст Миколи Кузьмича, помічника генерального директора ДП «Львіввугілля», Марії Христинич, керівника апарату Сокальської райдержадміністрації, представників духовенства.

На цьогорічній спартакіаді інвалідів Львівщини спортсмени мали можливість змагатися в десяти видах спорту: шашки та шахи, настільний теніс, перегони на візках, легка атлетика (представлена бігом, метанням медицинболу та стрибками у довжину), міні-футбол, армреслінг (рукоборство), більярдний спорт, пауерліфтинг (важка атлетика) та дартс.

Цікаво, що найкращі учасники цих змагань вибороли право представляти свою область на всеукраїнській спартакіаді, де Львівщина традиційно показує хороші результати. До прикладу, торік львів’янка Ольга Харченко, голова міського товариства інвалідів, виборола друге місце з бочі. В інтерв’ю кореспондентові газети «Благовіст» вона зауважила, що це порівняно новий вид спорту для неї, але завдяки дружній підтримці команди, а також наполегливості, їй вдалося показати гарний результат. Ще один учасник торішньої всеукраїнської спартакіади інвалідів від Львівщини – Мирон Мельниченко, що виступав у шашках, теж став другим. Пан Мирон вже неодноразово брав участь у різних змаганнях, зокрема, був кількаразовим призером всеукраїнських спартакіад «Трансгазу».

Звісно, важливою і потрібною ціллю змагань серед людей з інвалідністю є їхнє залучення до постійних занять спортом. Однак є ще одна функція, про яку не говорили 26 років тому, ініціюючи проведення першої спартакіади, однак вона не менш важлива, – це поєднання людських сердець. Для скількох подружніх пар місце проведення цих змагань стало місцем зустрічі, ніхто, звісно, не підраховував. Та вже сьогодні чимало сімей приїжджають на спартакіаду з ностальгійними спогадами того першого погляду, першої розмови... Цього року, до прикладу, Юрій і Ольга Кулаї радо прогулювалися територією «Ровесника». Вже вісім років минуло з часу їхньої першої зустрічі. Він має захворювання очей, а вона – порушення опоно-рухового апарату. Молода пара виховує двох здорових діток – старша Аня пішла вже до першого класу, а ще є Віка – «мала бешкетниця», як каже про неї тато.

Ще одна нещодавно створена сім’я торік приїжджала на спартакіаду окремо – Степан Головчак з Городка і Таня Барилюк зі Стрия. Однак у червні молодята побралися. Тепер їхні радісні погляди з оптимізмом дивляться у майбутнє, хоч і мають обоє захворювання опорно-рухового апарата, однак вірять, що їхня любов подолає будь-які перепони.

Дводенні змагання добігли кінця. Призерів спартакіади нагородили дипломами та медалями. Спортсмени роз’їхалися у свої райони та міста. Проте хто зна, можливо, вже наступного року деякі з них приїдуть разом, щоб згадати ту першу розмову, першу зустріч…