У рамках акцій «Україна єдина» та «Пізнай Україну» голови міських і районних асоціацій і товариств Львівської обласної асоціації інвалідів 21-24 серпня побували на Полтавщині. Ця поїздка мала на меті обмін досвідом між громадськими організаціями людей з інвалідністю обох областей, а також відвідування визначних місць регіону. Цікаво, що Львівська обласна асоціація інвалідів започаткувала акції «Україна єдина» та «Пізнай Україну» кілька років тому. У попередні роки львів’яни вже побували на Закарпатті, Черкащині та Чернівеччині.
Понад двадцять активістів інвалідного руху вирушили на Полтавщину. Розпочалась ця подорож із відвідування курортного міста Миргород. Цілющу воду цього краю відкрили 1912 року, відтоді тут буває чимало людей з усіх куточків України, та й із-за кордону. Адже миргородську воду прирівнюють до альпійської. У це місто часто приїжджають люди з проблемами шлунково-кишкового тракту, діабетом, а також вагітні жінки. Бо ж, п’ючи цю воду, оздоровлюються.
Голова Миргородської організації людей з інвалідністю Аліна Шаніна обмінялася досвідом роботи з колегами, зокрема, що стосується відстоювання прав людей з інвалідністю, співпраці з місцевою владою.
Важливо зазначити, що одними з найважливіших тем, які часто обговорювали під час цього обміну досвідом, були питання лідерства в громадських організаціях людей з інвалідністю та становище жінок з інвалідністю в українському суспільстві.
Загалом Полтавщина вразила учасників поїздки прихильним ставленням до людей з інвалідністю. Про це, зокрема, свідчать і потужності міського центру соціальної реабілітації дітей з інвалідністю, що розташований у Полтаві, та який фінансується з бюджету міста. Враження від побаченого в центрі (а делегація зі Львова побувала в кожній його кімнаті) ще довго обговорювали голови міських та районних організацій і товариств людей з інвалідністю Львівщини. Як зауважила Юлія Черкес, заступник директора центру, він працює трохи більше, ніж десять років. Однак, цікаво, що за цей відносно недовгий час, центр здобув просторе сучасне приміщення з чудовим ремонтом, новітні механізми і засоби реабілітації. Методисти центру напрацювали найновіші практики соціалізації діток з інвалідністю. Тут дбають не лише про фізичний та психоемоційний стан підопічних, а й всебічно розвивають їхні творчі нахили. Львів’яни, зокрема, познайомилися з вихованцем центру Ярославом, який залюбки заспівав для гостей гарних українських пісень. Та що там казати, насамкінець співали разом, адже львів’яни активно підтримали хлопця, який від того ще більше радів спілкуванню.
Цікавою була зустріч із Мариною Шамраєнко, помічником голови Полтавського обласного осередку людей з інвалідністю, яка фактично була для львів’ян провідником Полтавщиною у дні їхнього перебування там. Ця мужня і добра жінка радо ділилася досвідом роботи, уважно слухала гостей, щиро раділа їхнім успіхам. Це знайомство, безперечно, стало знаковим, заклавши підвалини подальших дружніх взаємовідносин між активістами інвалідного руху. Разом із тим, кожен із присутніх розповів про досвід роботи у своєму районі чи місті, труднощі, з якими стикається, а також успіхи, яких вдалося досягти.
Метою поїздки був не лише обмін досвідом, а й ознайомлення з Полтавщиною, її визначними місцями.
Полтава – це доволі затишний і порівняно невеликий обласний центр України. Проте історія цього краю вражає. Трохи більше про нього львів’яни довідалися з уст старшого наукового співробітника Полтавського національного музею Віталія Яремченка. Побувавши в краєзнавчому музеї краю, а також побачивши його визначні місця, учасники поїздки назавжди зберегли у своїх серцях тепло і повагу до людей, які тут жили колись і живуть сьогодні.
Чого тільки варті будинки-садиби Івана Котляревського та Володимира Короленка. Чимало автентичних речей цих видатних людей зберегли полтавці. Сьогодні цінним є те, що кожен охочий, як, до прикладу делегація з Львівщини, може долучитися до історії життів, що канули в лету навіть не одне століття тому.
По-своєму вразив музей Історії Полтавської битви. Адже там відчувався дух епох, який нас прагне навчити, а не лише давати уроки.
У День Незалежності України львів’яни завітали у місто – районний центр Полтавщини – Карлівку з метою обміну досвідом із місцевим осередком людей з інвалідністю. Тут поспілкувалися з представниками громади. Ця зустріч була наче символом єднання українців із двох різних областей, які відділяють сотні кілометрів. Спільне виконання українських пісень, та й загалом гарно проведений час, знову довели: Україна єдина!
Шлях львів’ян неодмінно мусів пролягати через довгоочікувану подію всієї України – Сорочинський ярмарок, адже оминути її, будучи на Полтавщині, неможливо. На цю подію чекають весь рік, при чому не лише полтавці, адже серед присутніх можна було зустріти українців із будь-яких куточків нашої країни, ба більше, чимало гостей із-за кордону. Ось уже багато років поспіль символом ярмарки є постать Миколи Гоголя, який за весь цей час почувається тут господарем.
Завдяки керівництву Львівської обласної асоціації інвалідів – голові Леоніду Тарасенкові та його першому заступнику Оксані Кіяновській, люди з інвалідністю Львівщини мали можливість взяти безпосередню участь у ярмарці, презентувавши свої роботи. За цей напрямок відповідальною була голова Яворівської районної асоціації інвалідів Віра Дмитрів. Чудові вироби членів Львівської обласної асоціації інвалідів були окрасою Сорочинського ярмарку. Значну увагу здобули також члени співочого колективу Радехівської районної асоціації інвалідів «Магнолія». Своїм співом вони підкорили головну сцену ярмарку. Тож участю у Сорочинському ярмарку Львівська обласна асоціація інвалідів цілком впоралася з важливою місією – демонстрацією всій Україні творчих талантів людей з інвалідністю.
Чудовою була зустріч львів’ян у Диканьці. Місцевий осередок людей з інвалідністю на чолі з головою Лідією Григоренко та її заступником Іриною Кравченко радо поділився своїм досвідом роботи, а також підготував місцеві смаколики, якими гречно приймали гостей. Ця надзвичайно тепла і щира зустріч назавжди зігріватиме серця її учасників. У Диканьці є багато чудових місць, які відвідала львівська делегація. Чого варті лише Кочубеївські дуби, яким понад 800 років.
Голови міських і районних організацій і товариств, які взяли участь у поїздці з обміну досвідом між Львівщиною та Полтавщиною, ще довго ділитимуться приємними враженнями, чудовими спогадами. Цей захід дійсно приніс чималу користь для активістів інвалідного руху, адже вони мали можливість порівняти становище людей з інвалідністю в різних куточках України, а ще – ближче пізнати традиції, звичаї, вдихнути на повні груди повітря краю, що багате на славну багатовікову історію. Теплі та щирі зустрічі з місцевими осередками Всеукраїнської організації людей з інвалідністю «Союз організацій інвалідів України» вкотре довели: Україна єдина.
Наталка РЕПЕТА
Фото автора
