Чарівна краса її творчості

Ім’я Ольги Олександрівни Харченко відоме багатьом прихильникам народної творчості. Її унікальні роботи з вишиванок, в’язання, макраме у всіх, хто їх бачив, викликають велике захоплення.

Цікаво те, що Ольга Харченко не відразу знайшла свою стежину до народної творчості, хоча значний вплив на неї у певній мірі мали батьки, особливо мати.

Народилася вона в повоєнні роки на Житомирщині. Батько Олександр Олексійович під час Великої вітчизняної війни був командиром партизанського загону імені Катовського, що діяв на Житомирщині, а в мирний період – інженер-шляховик, конструктор залізничних мостів. Помкр у 1983 році. Мати Анастасія Леонтіївна в роки війни була зв’язківцем у партизанському загоні. Після закінчення війни працювала швачкою. Дитинство Ольги, як і всіх дітей тої пори, було нелегке, як кажуть, і холодне, і голодне. Мати мусила зі свого одягу перешивати платтячка для двох донечок, щоб вони виглядали не гіршими від ровесниць.

Мала Оля уважно придивлялася як працює мама і вже собі почала шити одяг для ляльок. Мама навчала дитину вишивати, в'язати і дівчинці це сподобалося, навіть захопило.

Після закінчення середньої школи Ольга вступила і успішно навчалась на механіко-математичному факультеті Львівського держуніверситету імені Івана Франка. Навчаючись в університеті, виявила хист до науково-дослідної роботи, писала статті, реферати, друкувалась в університетському журналі «Фізика». І в школі, і в університеті показала організаторські здібності, брала участь в конкурсах з художньої самодіяльності, в студентські роки була хористкою в капелі «Черемош».

Після закінчення університету упродовж 30 років Ольга Харченко працювала у Львівському науково-дослідному радіотехнічному інституті. Її трудова діяльність була тісно пов’язана з довготривалими відрядженнями на секретні об’єкти випробувальних майданів, розташованих у Тайзі та Середній Азії. У 1988 році на робочому місці була важко травмована, відтак стала інвалідом ІІ групи з трудового каліцтва.

Однак вона не впала духом, не скорилася інвалідній життєвій долі. Травма не стала причиною, щоб не зайнятися суспільно-корисною працею на благо людей, які мають фізичні вади. Ольга прийшла у Львівський міжрегіональний центр соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів, була оператором комп’ютерного набору, а потім – водієм транспортного засобу категорії «В». У той же час брала активну участь у трьох телепрограмах інвалідів «Береги надії» Львівського телебачення. Про неї створена телепередача «Народна творчість інвалідів лікує їх душевні і фізичні рани».

У 2006 році Ольга Харченко стає власником сертифікату Міжнародної премії «Філантроп», а в 2008 році вона номінант ювілейної Міжнародної премії «Філантроп» за видатні досягнення інвалідів у галузі культури та мистецтва. У 2012 році брала участь у кінозйомці короткометражного фільму «Хто сказав, що я слабка?», в якому розповідається про її художню творчість.

У 2013 році Ольга Харченко як учасниця 6-го Всеукраїнського фестивалю творчості «На крилах надії», що проводиться для осіб з обмеженими фізичними можливостями Всеукраїнською організацією інвалідів, за творчу майстерність одержала Диплом лауреата.

Проте не лише творчістю, але й спортом захоплюється Ольга Харченко. І тут досягає успіхів! Так, зокрема, вона брала участь у 8-й Всеукраїнській спартакіаді інвалідів ВОІ СОІУ, що проходила у м. Євпаторія і одержала срібну медаль з паралімпійського виду спорту «боча».

Всі поважають Ольгу Харченко за її скромність, людяність, доброту, милосердя до людей, особливо до тих, хто через певні життєві обставини став інвалідом. Тому не випадково її обрано головою Львівського міського товариства інвалідів та головою Товариства інвалідів Франківського району м. Львова.

З великим болем у серці сприймає Ольга Харченко все, що відбувається зараз в нашій країні. Була учасницею двох Майданів і, крім моральної підтримки борців за волю і єдність України, організовувала для них збір коштів, одягу та гігієнічних засобів.

Проте, незважаючи на велику зайнятість громадською роботою, все ж знаходить час для творчості: шиє одяг в українському національному стилі з відповідним орнаментом, в’яже, вишиває нитками і бісером, виготовляє вироби з макраме. Всі її роботи мають світлу енергетику. І це не лише у прекрасному доборі кольорів, оригінальній композиції, задумки сюжетів вишиванок, але й завдяки душі, теплоті серця, вкладених у мистецьких роботах. Звичайно, все це вимагає великої зосередженості, терпіння, творчого настрою і натхнення.

Нещодавно за творчі успіхи і майстерність Ольгу Харченко було рекомендовано для вступу до Української асоціації письменників Західного регіону.

Всі члени асоціації, до якої, до речі, крім поетів і прозаїків, входять художники, композитори, співаки, були захоплені чудовими роботами народної майстрині, які вона продемонструвала. Особливо велике враження справили: автопортрет, вишитий нитками та бісером, «Тайна вечеря», ікона Ісуса Христа, килим, светр, костюм з українським національним орнаментом, сумки, виготовлені способом макраме і навіть обгортки для зошитів, блокнотів та книг.

Високу оцінку цим роботам висловила голова Української асоціації письменників Західного регіону Елла Красноступ, письменники, члени асоціації Юрій Павельчук, Євгенія Загводська, Йосип Палятинський та інші. А Маргарита Горбик влучно зазначила, сказавши, яка багато наша Україна талантами своїх дітей.